¶ Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.

Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.

Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.

Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.

Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!

Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!

Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.

¶ Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.

У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...

Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!

Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

¶ Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:

у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,

тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,

щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,

щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.

¶ І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.

І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.

Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.

І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.

Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,

то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.

Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.

Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.

¶ Бог робить це все двічі-тричі з людиною,

щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.

Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!

Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.

Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!